Кров і розкіш

Холодний дощ бив у вікно пентхаусу, розмазуючи вогні нічного Києва в розмиті акварелі. Дарина відчула, як подих перехопило – не від висоти, а від жаху, що застиг у її грудях крижаною брилою. Сьогодні вона мала зустрітися з ним. І ця зустріч могла зламати її життя остаточно.

Дарина Воронова була відома в київських світських колах як «Крижана Княжна». Ідеальна зовнішність, бездоганний смак, сталевий характер – все це було ретельно вибудуваною маскою, що приховувала розбите серце та пекучу таємницю. Її сім'я, колись одна з найвпливовіших в Україні, переживала важкі часи. Борги зростали, як снігова лавина, загрожуючи поглинути все, що їм залишилося. І ось, єдиним виходом виявився він – Владлен Корнієнко.

Владлен. Його ім'я шепотіли з благоговінням та страхом. Молодий, неймовірно багатий, безжальний. Він створив свою імперію з нуля, не гребуючи жодними засобами. Казали, що він купує та продає людей, як пішаків на шахівниці. І тепер він поклав око на Дарину. Він запропонував їй угоду: він сплатить борги її сім'ї, врятує їх від руїни. В обмін… вона стане його нареченою.

Дарина підійшла до дзеркала. Бліде обличчя, великі сірі очі, що відбивали лише біль та відчай. Вона поправила сукню – чорну, облягаючу, як друга шкіра. Вона коштувала більше, ніж її місячна зарплата. Це був подарунок від нього. Перший із багатьох.

Дзвінок у двері пролунав, як смертний вирок. Дарина глибоко вдихнула, намагаючись приборкати тремтіння. Вона знала, що за цими дверима її чекає пекло. Але вона була готова увійти туди. Заради сім'ї. Вона відкрила двері. На порозі стояв його помічник, неприступний, як кам'яна статуя. «Владлен Ігорович чекає на вас», – промовив він без емоцій. А за його спиною, у темряві коридору, Дарина побачила… червоні троянди. Багато червоних троянд. Їх було так багато, що вони здавалися морем крові.